Дом из арболита — процесс замеса и заливки, изготовление арболитовых блоков

Очень важно при строительстве как частного дома, так и любого другого сооружения, выбрать практичный и удобный строительный материал. Для этого отлично по всем параметрам подойдет опилкобетон, или  по научному – арболит.

Важные характеристики материала

Его главное преимущество заключается в том, что он способен противостоять любым атмосферным явлениям, не пропуская при этом холод и влагу, в результате чего дом получается сухим и теплым. Поскольку в состав арболитового блока входят опилки и стружка, то его по праву можно отнести к экологически чистым материалам, к тому же он при всем этом является не только легким, но и весьма удобным в обработке. Хозяин  такого дома значительно экономит на будущем отоплении, поскольку опилкобетон отлично сохраняет тепло, способствуя при этом созданию оптимального воздухообмена. Важно также отметить, что теплопроводность в 2,5 раза превосходит керамзитобетон и в 5 раз – обыкновенный кирпич.

Опилкобетон можно легко разрезать ножовкой или пилой, и в то же время шурупы, саморезы и гвозди в себе он удерживает достаточно прочно. И, наконец, самое главное – все необходимые блоки вовсе не обязательно заказывать где-то на базе, а вполне возможно изготовить самостоятельно, для чего следует предварительно сколотить деревянную форму. Жидкий арболит заливается и оставляется на затвердевание. По истечении 1-2 суток блок готов.

Изготовление арболитовых блоков

Следует отметить, что в процессе приготовления раствора опилки и стружку (смешиваются в пропорции 1:2) выдерживают на открытом воздухе около 4 месяцев для исчезновения сахара, который способствует вспучиванию состава. Связующим элементом арболитовой смеси служит цемент (лучше использовать марку М400), который на сухую перемешивается с опилками и стружкой, после чего готовая масса уже разбавляется чистой водой. Важно не переборщить, на 1м3 раствора опилкобетона требуется примерно 250-350 литров воды. Получившийся раствор можно сжать в кулаке и, если смесь правильно удерживает форму, то из нее не должна сочиться вода.

Примечательно, что для  самостоятельного получения блоков повышенной прочности и надежности можно включить в смесь специальные добавки – сернокислый алюминий, хлористый кальций, гашеную известь или жидкое стекло. В результате мы получаем вот такие блоки.

Приготовление раствора настолько простое, что часто в жилищном строительстве арболит в густом состоянии просто заливается в специальные опалубки, после чего затвердевает и превращается в замечательные и крепкие стены. Таким образом, вовсе не обязательно использовать уже готовые кирпичные блоки этого материала. В то же время при самостоятельном выполнении замеса раствора тщательно перемешать раствор, после чего уже в залитой форме его следует тщательно уплотнить, исключив при этом образование возможных пустот. Так что опилкобетон предоставляет строителям массу вариантов постройки, начиная от предварительного изготовления готовых блоков 25х25х50, и заканчивая непосредственной заливкой жидкого арболита в опалубку для формирования будущих стен.

Заливной дом из арболита

На рисунке ниже можно увидеть пример постройки дома из арболита руками нанятых работников, где несущие стены изготовлены именно таким образом.

Лучше всего понять непосредственный процесс получения раствора — поэтапно проследить за его приготовлением, в результате чего каждый сможет увидеть конечный результат.

Итак, на рисунке ниже можно увидеть заранее приготовленные опилки, поверх которых насыпан сухой цемент.

После этого рабочие начинают грузить пока еще сухой раствор в носилки.

Затем они переносят его к непосредственному месту заливки.

После этого смесь необходимо тщательно перемешать и добавить воду.

При этом нужно следить за соотношением воды и сухой смеси, поскольку в итоге должна получиться не очень жидкая масса, по плотности напоминающая густую сметану.

Затем готовую строительную смесь можно помещать в опалубку, для чего лучше всего работать вдвоем. Один человек подает раствор наверх, а второй – утрамбовывает смесь, следя за тем, чтобы было заполнено все внутренне пространство опалубки, исключив образование пустот и воздушных зазоров.

Как видно на рисунке ниже, раствор должен быть достаточно густым, поскольку только в таком случае обеспечивается требуемая плотность материала, что напрямую влияет на его прочность и надежность.

Сочетая в себе простоту изготовления, а также невысокую стоимость используемых строительных материалов, можно добиться больших результатов, возведя в самые сжатые сроки большой и крепкий дом.

Подводя итоги этому строительному материалу, следует также отметить его отличные звукоизоляционные свойства, поскольку опилкобетон очень хорошо поглощает звуковые колебания. Интересное также и то, что арболит легко выдерживает вибрации и имеет повышенную прочность на изгиб, что очень важно при усадке дома. В результате вы можете быть уверенными в высокой надежности материала, поскольку он способен восстанавливать первоначальную форму. Дом из арболита можно возвести всего в течение нескольких недель, поскольку опилкобетон просыхает гораздо быстрее, нежели другие строительные материалы. А как конкретно он будет изготавливаться: либо это будут блоки, либо заливной раствор из арболита — выбор за вами.

Так что, принимая решение о постройке частного дома из арболита, вы можете быть абсолютно уверенными в том, что это правильно, поскольку в итоге вы получаете крепкое и экологическое жилье, которое отвечает требованиям, как в плане пожарной безопасности, так и в отношении отличных звуко- и теплоизоляционных свойств.

Робимо опилкобетон своїми руками, пропорції на 1м3

Опілкобетон є легким матеріалом і має низьку щільність. Він володіє такими перевагами:

• екологічно чистий матеріал;
• матеріал стійкий до спалахів, тобто безпечний;
• є досить міцним, його також застосовують для багатоповерхових будівель;
• він здатний витримувати різну температуру, не вбирає вологу і зберігає тепло;
• також вироби з опілкобетона дуже економічні, в порівнянні з іншими матеріалами мають невисоку вартість.

Де застосовують опилкобетон?

Блоки з опілкобетона використовують для побудови дач, будинків і котеджів, також з нього зводять господарські та технічні приміщення. Також його застосовують для утеплення підвалів та інших будівель. Для спорудження будинку можна взяти такий проект, який був призначений для іншого матеріалу, при цьому можна буде заощадити на витратах.

Цей матеріал є легким, тому під нього не потрібно робити ускладнений фундамент, будова площею 250 метрів квадратних важить приблизно 50 тонн. Опілкобетон відрізняється хорошою звукоізоляцією, збирається дуже просто і має високу міцність.

З чого складається опилкобетон?

Основним складовим матеріалом служать тирса з дерева, в якості в’яжучих засобів додаються вапно, пісок і вода.

Завдяки таким компонентам, опилкобетон є екологічно чистим, вапно перешкоджає руйнуванню основного матеріалу і появі цвілі і грибків.

Якщо піску йде менше, по відношенню до тирсі, то щільність опілкобетона буде нижче. При цьому теплові функції матеріалу збільшуються, а міцність зменшується.

Збільшується міцність за допомогою більшого додавання в’яжучих засобів, тобто вапна і піску, також краще виконується морозостійка і водонепроникна функція, це захищає арматуру, яку використовують під час укладання, від пошкодження корозією.

Опілкобетон має свої марки, наприклад, 5-ю і 10-ю використовують для утеплення будівель і різних реконструкцій, так як вони є теплоізоляційними, а 15-ю і 20-ю застосовують для будівництва зовнішніх та внутрішніх стін тому, що відрізняються своєю міцністю.

Які пропорції беруть для приготування різних марок матеріалу

Щоб виготовити один куб опілкобетона, необхідні наступні матеріали:

• для приготування 5-й марки беруть 50 кілограм цементу, стільки ж піску, 200 вапна і стільки ж тирси, щільність виходить 500 кг / м3
• для 10-ї марки використовують 100 кілограм цементу, 200 піску, 150 вапна і 200 тирси, щільність виходить 650 кг / м3
• марку 15-ю виготовляють з 150 кілограм цементу, 350 піску, 100 вапна і 200 тирси, одержувана щільність 800 кг / м3
• марку 20-ю готують з такою самою кількістю тирси, 200 кілограм цементу, 500 піску і 50 вапна, при цьому щільність дорівнюватиме 950 кг / м3.

Цемент застосовують високої марки, бажано взяти 400-соту, пісок повинен бути чистим, а вапно можна замінити глиною.

Приготування блоків з опілкобетона

Спочатку необхідно приготувати всі необхідні інструменти, щоб в подальшому не відволікатися, заготовити всі складові матеріали. Для цього застосовують бетономішалку, так як руками важко розмішувати розчин. Необхідно звільнити місце для просушування блоків, посипати його тирсою або піском.

Тирса просіваються, за допомогою сита, його осередки повинні відповідати розмірам 10 на 10 міліметрів, попередньо обробляють основний матеріал хлористим кальцієм і висушують їх.

Сито можна зробити самому, для цього потрібно взяти рівні дошки, підігнати їх під потрібний розмір і збити, таким чином: торцеві прикріплюються до бічних обрізки, як з’єднання використовують саморізи. Потім в короб поміщають сітку, якщо її немає, то беруть лист з металу і роблять осередку, потрібного розміру, за допомогою свердління.

У бетономішалку кидають все додаткові складові в сухому вигляді, розмішують, потім кладуть тирсу і після декількох прокручування поступово доливається вода.

Якщо всі матеріали повністю сухі, то води потрібно до 15% від кількості замісу, при невеликій вологості використовують до 10% рідини.

Суміш вважається повністю приготовленої тоді, коли при її стисненні в руці, з’являється кому зі слідами пальців і не виступає вода.

Після того, як суміш приготовлена ​​і перевірена її розташовують в спеціальні форми, робити це потрібно швидко, щоб розчин не затвердів. При укладанні необхідна хороша утрамбовка, це дозволить прибрати порожнечу, яка заповнюється повітрям.

Форми для блоків можна придбати або зробити самому, збити дошки 20 * 20 * 40 (довжина, ширина, висота), потім внутрішню сторону завішують поліетиленом або оббивається сталлю, це робиться для того, щоб матеріал не прилипав і легко витягувався, а також дерево не витягує вологість з розчину. Встановлюють їх на рівне місце, яке попередньо покривають тирсою, і поміщають опилкобетон, очікують до чотирьох днів і прибирають ящики.

Якщо планується виливати великі блоки, то необхідно зробити такі форми, які згодом будуть легко розбиратися, для звичайного розміру, їх можна збити у вигляді осередків.

Перевірити готовність блоків для витягування можна за допомогою звичайного цвяха, гострим кінцем проводять за матеріалом, якщо вийшла слабка подряпина, то можна його витягати для подальшого просушування.

Після цього блоки просушують до трьох днів, повністю висихають і набирають міцність вони через 90 днів.

Щоб висихання відбувалося рівномірно, необхідно укласти опилкобетон там, де дме вітер, якщо ставити блоки один на одного, в висоту, то потрібно робити між ними невелика відстань. У разі дощу, матеріал накривають, не даючи йому намокнути.

Щоб сушка відбувалася швидше в блоках можна зробити отвори, вертикально, для цього на них прикріплюють пробку у вигляді конуса.

Спорудження стіни з опілкобетона

1.Сверху фундамент застеляють руберойдом, щоб забезпечити гідроізоляцію, потім викладають блоки, з’єднують їх між собою розчином з цементу і піску. Для того щоб збільшити міцність шви, розташовані горизонтально, необхідно армувати сіткою або рейками з металу, також потрібно посилити кути будови.

Двері і вікна повинні розташовуватися далі, ніж 1,5 метра від самого кута, перемички роблять з дерева, але спочатку застосовують антисептик. У тих місцях, де будуть знаходитися вікна і двері, в стіни поміщають пробки з дерева.

2. Якщо зробити споруду потрібно швидше, то можна не користуватися блоками, а відразу зводити стіни. Для цього збивають щити, метрової висоти, потім з них виставити опалубку і з внутрішньої сторони намочити водою. Потім робиться опилкобетон і укладається всередину, (товщина шару 150 мм), після цього матеріал утрамбовується за допомогою спеціального інструменту, він може бути як механічним, так і ручним. Потім матеріалу дають висохнути, і щити переставляють вище, таким чином, опилкобетон викладають шарами.

Такий спосіб називається знімною опалубкою, її недолік полягає в складності і трудомісткості установки щитів, особливо по кутах.

Можна використовувати опалубку незнімного виду, це робиться легше і швидше. Для такої роботи встановлюють опілкобетонниє блоки, які мають наскрізні отвори і товщину до 10 сантиметрів, скріплюють їх між собою розчином з цементу і піску.

Потім в наскрізні отвори укладають арматуру і заповнюють опілкобетонних, це робиться шарами (по 15 сантиметрів), після утрамбовки, можна насипати наступну порцію суміші, бажано не потрапляти трамбувальним інструментом по самим блокам незнімної опалубки, щоб уникнути пошкодження. Блоки робляться за сім діб до початку основної роботи.

Після того як стіни будуть побудовані, необхідно почекати від тридцяти днів і більше, щоб матеріал дав усадку, а потім приступати до зовнішньої обробки.

Для обробки застосовують штукатурку, яку кладуть зверху на спеціальну сітку, можна використовувати інші матеріали, для листових видів роблять обрешітку.

характеристика стружкобетону

• Тирса збільшують міцність матеріалу при вигині і розтягуванні.
• Підвищити щільність і міцність цього матеріалу дозволяє більше додавання в’яжучих інгредієнтів, можна взяти цемент 500-ой марки, при цьому робляться будови з декількома поверхами.
• Основні витрати значно знижуються по відношенню до інших матеріалів.
• Якщо стіну необхідно поправити або вирівняти, то блоки, які застигли, не потрібно сколювати або рубати, досить відпиляти непотрібне місце ножівкою.
• Завдяки тому, що в опилкобетон входить цемент, на нього відмінно лягають покриття, для декору і захисту. При застосуванні клейової суміші відбувається хороше зчеплення матеріалів облицювання з блоками.
• Опілкобетон не потребує утеплення, так як за рахунок основного компонента сам є теплоізоляційним, за цими властивостями він перевершує інші будівельні матеріали.

Що потрібно пам’ятати?

Після повного приготування, блоки з опілкобетона здатні всихати, тому їх форма стане менше задуманої, щоб досягти точних розмірів, потрібно зробити форму до 10% більше. Для отворів в блоках, в форми вертикально поміщають шматки толі, загорнуті в трубочку так, щоб вони проходили наскрізь до нижньої межі. Не можна прибирати форми відразу після приміщення в них розчину, потрібно повністю переконатися, що матеріал підсох і готовий до подальшого просушуванню.